خَرْبَشَاتُ قَلَمٍ
• سريت إلى قلبي في ليلة سوداء وطرقت حياتي كعازف جوال بالخفاء • إلى اين تراك ذاهب دون رثاء ؟ هل للقاء الماضي حيث الغربة و العداء؟ •أشمس ضحكتك كالتي تنير الفناء بالضياء ؟ أم كانت شمساً ليست تُطِلُ إلا على التعساء الاشقياء مرة في دهر العزاء؟ •لا ملمس الحرير ضاهاها ولا بياض النقاء  ماكان ملمسها إلا شيئا يغريني للبقاء دون الفناء حتى الإرضاء - القصد يده- •في ساعات عقرب ظلٍ من السماء كنت انت مرشد الأحياء  ولسحنة و جهك شرف من الجمال و الضياء •لسماءك حاولوا الارتقاء لكن دون جدوى فلك الكبرياء! •وعلى مشارف جبال الكبرياء صنعت حدا للضعفاء و بقوتك رضوا بحياة الأذلاء •لكنني ودور الضعفاء الجبناء أعداء ! فلست إلا شريفا لا يرضى بحياة التعاسة والشقاء •لي كبريائي كما لك منها وليس لها انتهاء  فهل تكابر ام ترضى بشريك في القمة العلياء ؟ •رفُلَ طرف وشاح كتفيك المرصع بالحزم والعداء! ومن تحته بعض ضعفك قد تراءى لي كما الفضاء -السماء- •أحذر مني الان يا حرباء ! فلستُ إلا معيثا للفساد و لست إلا طاغوتاً على الضعفاء ! •أحاولت المكابرة امامي بتسترك على مافي الخفاء! فلك أشد العزاء •و كان كياني مرهفاً بالفن والأُدباء فكيف اعيث فسادًا في سحنة وجهك البديعة من كل الانحاء ؟ •حجارة كانوا يسقطون في محاولات الأرتقاء لقمتك نحو الفناء لكنني كنت جباراً ايضاً ! فهيا ابدأ البكاء •لا يدك .. ولا بسمتك ..قد تشغلني عن إثبات من سيعلوا للعلاء فما كان حسن هيئتك إلا فخاً يقع فيه الأغبياء ! •قد كنت غبيا و هذا ليس طريقا للفناء ! فلست أشعثاً جوالاً بلا رداء من الذكاء •أكنتَ تحاول لفت الانتباه بذاك النداء الذي خرج من بكاء ؟ لستَ جيدا ...فلم نعد به على ذات القمة الشماء  . . بعض خربشات نثرتها على صفحات أحد الدفاتر وفكرت في نقلها هنا ... + لا افكر في أكماله . . احس نفسي شطحت ؛) لا تنسوا الابتسامة !  وكونوا بخير دوماً 🍀
2018-08-22 17:57:47
7
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
hajer
@ mira_cha اه اسفة 😂😂😂😂😂🔫 انا فهمت غلط سو سوري منتبهت على صفو النية لان امي كانت تحكي معي سوررييي
Відповісти
2018-08-22 19:08:07
1
mira_cha
@hajer لا بس الحمد لله وضحت الفكرة اكره سوء الفهم 💔😂 ركزي ركزي - لست شيبر !
Відповісти
2018-08-22 19:10:12
Подобається
hajer
@ mira_cha والله ركزت 😂😂😂😂😂💔
Відповісти
2018-08-22 19:10:37
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5795
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1942