خَرْبَشَاتُ قَلَمٍ

mira_cha

• سريت إلى قلبي في ليلة سوداء وطرقت حياتي كعازف جوال بالخفاء • إلى اين تراك ذاهب دون رثاء ؟ هل للقاء الماضي حيث الغربة و العداء؟ •أشمس ضحكتك كالتي تنير الفناء بالضياء ؟ أم كانت شمساً ليست تُطِلُ إلا على التعساء الاشقياء مرة في دهر العزاء؟ •لا ملمس الحرير ضاهاها ولا بياض النقاء ماكان ملمسها إلا شيئا يغريني للبقاء دون الفناء حتى الإرضاء - القصد يده- •في ساعات عقرب ظلٍ من السماء كنت انت مرشد الأحياء ولسحنة و جهك شرف من الجمال و الضياء •لسماءك حاولوا الارتقاء لكن دون جدوى فلك الكبرياء! •وعلى مشارف جبال الكبرياء صنعت حدا للضعفاء و بقوتك رضوا بحياة الأذلاء •لكنني ودور الضعفاء الجبناء أعداء ! فلست إلا شريفا لا يرضى بحياة التعاسة والشقاء •لي كبريائي كما لك منها وليس لها انتهاء فهل تكابر ام ترضى بشريك في القمة العلياء ؟ •رفُلَ طرف وشاح كتفيك المرصع بالحزم والعداء! ومن تحته بعض ضعفك قد تراءى لي كما الفضاء -السماء- •أحذر مني الان يا حرباء ! فلستُ إلا معيثا للفساد و لست إلا طاغوتاً على الضعفاء ! •أحاولت المكابرة امامي بتسترك على مافي الخفاء! فلك أشد العزاء •و كان كياني مرهفاً بالفن والأُدباء فكيف اعيث فسادًا في سحنة وجهك البديعة من كل الانحاء ؟ •حجارة كانوا يسقطون في محاولات الأرتقاء لقمتك نحو الفناء لكنني كنت جباراً ايضاً ! فهيا ابدأ البكاء •لا يدك .. ولا بسمتك ..قد تشغلني عن إثبات من سيعلوا للعلاء فما كان حسن هيئتك إلا فخاً يقع فيه الأغبياء ! •قد كنت غبيا و هذا ليس طريقا للفناء ! فلست أشعثاً جوالاً بلا رداء من الذكاء •أكنتَ تحاول لفت الانتباه بذاك النداء الذي خرج من بكاء ؟ لستَ جيدا ...فلم نعد به على ذات القمة الشماء . . بعض خربشات نثرتها على صفحات أحد الدفاتر وفكرت في نقلها هنا ... + لا افكر في أكماله . . احس نفسي شطحت ؛) لا تنسوا الابتسامة ! وكونوا بخير دوماً 🍀

2018-08-22 17:57:47

7

13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (13)

hajer

@ mira_cha اه اسفة 😂😂😂😂😂🔫 انا فهمت غلط سو سوري منتبهت على صفو النية لان امي كانت تحكي معي سوررييي

Відповісти

2018-08-22 19:08:07

1

mira_cha

@hajer لا بس الحمد لله وضحت الفكرة اكره سوء الفهم 💔😂 ركزي ركزي - لست شيبر !

Відповісти

2018-08-22 19:10:12

Подобається

hajer

@ mira_cha والله ركزت 😂😂😂😂😂💔

Відповісти

2018-08-22 19:10:37

1

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1174

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2672