Прошлое
Міла Чубенко
Снова тишина и пустота в моем мираздании она меня терзает, но она меня и поднимает в небеса, поднимает где душа твоя меня ветрам терзает разбирает по частям то что ты мне отдал Отдал ты мне уж и немного лишь боль обиды и тревоги ну и тоску которую Я .. когда-нибудь разорву а ты останешься в прошлом в каком-то далеком тихом и тоскнам Не ветер, не небе больше не сможет меня разорвать на части И боль та которую ты оставил, больше мне не осознать, ты будешь лишь воспоминанием плохим или может быть учебным но мы с ветром никогда тебе об этом не прошепчим. 01.04.2020
2020-04-01 10:41:31
2
0
Інші вірші поета
Щиро Сон Кришталь Чужий
Інші поети
moon
@martina_calihua99
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9193
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2310