Прошлое

Міла Чубенко

Снова тишина и пустота в моем мираздании она меня терзает, но она меня и поднимает в небеса, поднимает где душа твоя меня ветрам терзает разбирает по частям то что ты мне отдал Отдал ты мне уж и немного лишь боль обиды и тревоги ну и тоску которую Я .. когда-нибудь разорву а ты останешься в прошлом в каком-то далеком тихом и тоскнам Не ветер, не небе больше не сможет меня разорвать на части И боль та которую ты оставил, больше мне не осознать, ты будешь лишь воспоминанием плохим или может быть учебным но мы с ветром никогда тебе об этом не прошепчим. 01.04.2020

2020-04-01 10:41:31

Інші вірші поета

Сон Чужий Кришталь Добра душа

Інші поети

yekho_

@yekho_

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Marry Dead

@marry_dead

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

5104

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

6086