Прошлое
Снова тишина и пустота в моем мираздании она меня терзает, но она меня и поднимает в небеса, поднимает где душа твоя меня ветрам терзает разбирает по частям то что ты мне отдал Отдал ты мне уж и немного лишь боль обиды и тревоги ну и тоску которую Я .. когда-нибудь разорву а ты останешься в прошлом в каком-то далеком тихом и тоскнам Не ветер, не небе больше не сможет меня разорвать на части И боль та которую ты оставил, больше мне не осознать, ты будешь лишь воспоминанием плохим или может быть учебным но мы с ветром никогда тебе об этом не прошепчим. 01.04.2020
2020-04-01 10:41:31
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6458
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2349