Прошлое

Міла Чубенко

Снова тишина и пустота в моем мираздании она меня терзает, но она меня и поднимает в небеса, поднимает где душа твоя меня ветрам терзает разбирает по частям то что ты мне отдал Отдал ты мне уж и немного лишь боль обиды и тревоги ну и тоску которую Я .. когда-нибудь разорву а ты останешься в прошлом в каком-то далеком тихом и тоскнам Не ветер, не небе больше не сможет меня разорвать на части И боль та которую ты оставил, больше мне не осознать, ты будешь лишь воспоминанием плохим или может быть учебным но мы с ветром никогда тебе об этом не прошепчим. 01.04.2020

2020-04-01 10:41:31

Інші вірші поета

Кришталь Обійми Чужий Тяжко

Інші поети

Franci Paholski

@franci_p

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

arion _4

@hranutel

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7099

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17040