" Чому ж мене не помічаєш ? "
Чому ж мене не помічаєш ? Про мене милий ти не знаєш ! Не дивишся мені в лице - Мабудь забуду я тебе ! . Соромишся дивитись в очі Неначе хтось мені наврочив ! Чекаю слів від тебе я - Коли промовиш - " Ти моя " ! . В моїх думках все твоя врода - Ти наче ангел - насолода Вдивляюсь в губи я твої Такі солодкі та в далі . Хочу відчути цей екстаз Втопати в ласках без образ За те , що так і не зумів Побачить жінку , а не тінь ! .
2024-01-08 20:37:57
8
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1924
І сиділи, курили
Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.
63
17
4173