Ти
ти наче в моїй ДНК, ти течеш по моїх судинах, іноді дивлячись на буревій, бачу очі твої сильні.. іноді торкаючись повії, відчуваю подих твій гарячий, а ще.. лягаючи, відчуваю дотики твої незрячі. ти в моїй голові, ти приходиш снами до мене, і тоді, коли стукаєш в двері.. я забуваю, хто я, і, де я.
2023-01-16 21:33:07
2
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1933
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8048