Кульбаби
Я заплітаю твої рясні коси, Вкладаючи в них кульбаби. Танцює на волоссі сонце І у траві співають роси. Тільки ранок поле і ми. Можливо, так було вічно. Можливо, це тільки сни Не бувають такі сонячні дні Жовто-гаряче волосся Ранить жаром руки мої Воно як жовтневе колосся, Проливає силии природнії. У повітрі медом пашить, Весь світ поглина червоний Так солодко, думки марить Я впадаю у сон безтямний. І знову ранок без тебе, І знов захмарене сіріє небо, І знов у серці ржаво скрібе, І знов я не знаю тебе.
2020-04-30 16:56:21
4
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1921
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
72
1
3353