Кульбаби
Я заплітаю твої рясні коси, Вкладаючи в них кульбаби. Танцює на волоссі сонце І у траві співають роси. Тільки ранок поле і ми. Можливо, так було вічно. Можливо, це тільки сни Не бувають такі сонячні дні Жовто-гаряче волосся Ранить жаром руки мої Воно як жовтневе колосся, Проливає силии природнії. У повітрі медом пашить, Весь світ поглина червоний Так солодко, думки марить Я впадаю у сон безтямний. І знову ранок без тебе, І знов захмарене сіріє небо, І знов у серці ржаво скрібе, І знов я не знаю тебе.
2020-04-30 16:56:21
4
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2505
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13463