Голос

Євгенія Стрельченко

Лагідними крилами сплелися Над сніжними садами . На спогади розсипалися, Які збирали віками. Скляні серця заіневіли І дали тріщину по швах, А думи, ніби вперше не боліли, Повірили твоїм словам. Я знову почула свій голос, Який мовчав з середини багато літ. Який тремтів, немов той колос. Хрипів, немов ламався лід.

2021-12-14 11:26:06

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Євгенія Стрельченко

Дякую🙏

Відповісти

2021-12-14 21:28:41

Подобається

Інші вірші поета

План Старенькі й смерть Моросить Афіша

Інші поети

Ірина Велика

@Velika

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3323

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2827