Солов' їне поле
Анастасія Казаніна
Гаї шумлять,соловейко в тім гаї Шукає матір свою І сонце вже світає,а соловейко,ще в гаї! З яйця свого вилупився,та ще навородженим упав з рідненького гнізда, а матір помітила шкарлупу пусту, І як змахне своїми великіми крильми І шукать,полетіла свого дитинча І пролетіла,між полем де була Дитина,і мале коли побачило велику тінь почав пищать і мати як почула,той писк спустилася На поле та тільки як спустилась вона орел схопив її і полетів лишилось дитинча одне,а мати вже і нечикав!!! Дуже старалась сама все писала оцініть будь ласка з доброї сторони🙏🙏🙏
2018-04-13 21:10:38
3
0
Інші категорії
Ода Радісні вірші Філософські Вірші до свят Гумористичні Вірші в прозі
Інші поети
Yunus Arpacı
@yunusarpc
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3231
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1891