224.

Людмила Баглай

🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻 Життя земне коротке, наче мить, Як спалах світла, що у пітьмі згорить... І ти цього нажаль не помічаєш, Як день за днем життя втрачаєш... Марнуєш просто ти його щодня Чи справді ти по - Божому живеш... Як приходить тихо мить і час кінця, Тоді і відповідь собі ти сам даєш... Із сумом озираєшся назад, І бачиш просто прірву або пишний сад... А прірва, то втрачені, змарновані літа, А сад, квітучий, то добрії усі твої діла ... Що по собі, ти, залишаєш на землі, Замислюйся щораз, ти, при житті... Бо яким словом твоє життя згадають, Залежить це, яким тебе запам'ятають... 30.11.2022

2023-01-27 16:19:37

1

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4834

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4091