Лиш час
На дворі тільки сутеніє, А за вікном щебече птах. Сидиш ти в ліжку і лиш мрієш Про життя гарне ніби в снах. Немає в тебе ні бажання, Ні часу щось зробити там Де твої мрії пробувають. І там де є твоє життя. Ти думаєш лиш про майбутнє. Лиш школа, коледж чи робота. І це усе що в тебе є. Але подумай ти про зараз. Про те що в тебе є уже. І зрозумієш що майбутнє не так важливе, як це все. Ти зрозумієш що ось зараз. Твоє життя не ідеал. І справді може лише здатись Що це лиш тимчасово, так? Але чи вірите ви в це? Можливо треба щось міняти. І не в майбутньому твоєму, А те що зараз робиш ти. Бо тільки зараз є ще шанс Зробити те що відкладав. Але це все ж твоя дорога. Твоя лиш думка і твій шлях.
2023-08-21 10:13:59
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Життєво
Відповісти
2023-08-21 17:59:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4657
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3935