Я можу
Я можу кохати тебе силою тисяч сердець Та це не матиме ніякого впливу Тому що для тебе, ніколи не було важливим Я можу знайти сотні причин, чому ти щасливець Тобі не захочеться жодної знати Бо так вже звично і любо страждати Я можу показати науки, де ти справжній знавець Ти сміятимешся зневажливо Дурепа, скажеш, поблажливо А коли я піду та спробам настане кінець Ти скажеш, що завжди це знав І не зрозумієш, що не гравши програв
15.10.2022
9
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Nadine Tikhonovitch
У тебе цікавий стиль написання) Кохання без потреби, на жаль, буває, як і багато чого іншого в нашому божевільному світі. Чомусь люди не можуть любити тих, хто їх справді любить, а натомість витрачають марно час на тих, хто зовсім їх не розуміє. Підеш — він зрозумієш щось, та буде пізно. Або не зрозуміє нічого. Йому просто буде байдуже, як завжди. Нічого не зміниться для нього, а ти, можливо, нарешті зможеш вільно дихати. Бажаю усім знайти того, хто його справді любить та цінує і бути щасливими разом! #ЧВ
Відповісти
24.10.2022, 14:09
Подобається
Лілія Гулик
Мій стиль називається "пиши як ллється") це аматорство в чистому вигляді, але я так відчуваю)
Відповісти
24.10.2022, 16:30
Подобається
Юлія Богута
Гарна побудова вірша. абб авв гдд гее. Цікаво читається. Про сенс...Програш, коли не грав ніколи не відчувається, знаєш. Він не буде шкодувати про це, бо навіть не знатиме про що йому треба шкодувати. І фактично в тебе залишаються лише твої власні почуття та твій власний біль. #чв
Відповісти
25.10.2022, 19:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1730
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9018