Затихло все...
Лео Лея
Затихло все... Ба, ні... Усе кричить: Октава, дві, всі вісім ріжуть вуха. І кожен звук, немов стріла, стирчить В моєму серці й спричиняє муку. Затихло все... Лиш свище ятаган, Окреслюючи смертне видноколо. Безкрайній степ, запряжений в аркан, Від ран спливає не за протоколом. Затихло все... Навмисне небеса Заплакано ховаються в хмарини. А вітер, мов скажений, десь гаса, Відзначивши життєві роковини. Затихло все... Лиш думка б'є набат, Розмахуючи давнім коромислом. Все заніміло. Не життя - субстрат - Поміж землею й небом вмить зависло.
2021-10-21 04:58:21
15
19
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (19)
Лео Лея
@Nadine Tikhonovitch Дякую) дуже приємно 🥰
Відповісти
2022-10-06 16:13:33
1
Лео Лея
@Юлія Богута Дякую) для мене отримати такий коментар від одного з моїх улюблених авторів - найкраща нагорода ☺️💖
Відповісти
2022-10-06 16:16:37
Подобається
Лео Лея
Дякую за таку високу оцінку моєї творчості🥰
Відповісти
2022-10-07 03:12:04
Подобається
Інші вірші поета
"Прийдіть до Мене..." Душа болить... Листи Розбиватись...
Інші поети
Seyfe
@Seyfe
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1936
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5532