Затихло все...
Затихло все... Ба, ні... Усе кричить: Октава, дві, всі вісім ріжуть вуха. І кожен звук, немов стріла, стирчить В моєму серці й спричиняє муку. Затихло все... Лиш свище ятаган, Окреслюючи смертне видноколо. Безкрайній степ, запряжений в аркан, Від ран спливає не за протоколом. Затихло все... Навмисне небеса Заплакано ховаються в хмарини. А вітер, мов скажений, десь гаса, Відзначивши життєві роковини. Затихло все... Лиш думка б'є набат, Розмахуючи давнім коромислом. Все заніміло. Не життя - субстрат - Поміж землею й небом вмить зависло.
2021-10-21 04:58:21
15
19
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (19)
Лео Лея
@Nadine Tikhonovitch Дякую) дуже приємно 🥰
Відповісти
2022-10-06 16:13:33
1
Лео Лея
@Юлія Богута Дякую) для мене отримати такий коментар від одного з моїх улюблених авторів - найкраща нагорода ☺️💖
Відповісти
2022-10-06 16:16:37
Подобається
Лео Лея
Дякую за таку високу оцінку моєї творчості🥰
Відповісти
2022-10-07 03:12:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2363
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2099