Навіки
Богдан Жабінський
Я навіки буду тут, я застряг у прірві, моє життя це неймовірний сум, обірвались крила. Не бачу більше жодної доброї душі, мій зір ніби затьмарила бескінечна тінь, і в розпачі, печалі хочу віднайти себе, я не знаю скільки часу це займе. З холодних ніби крига губ з'явиться останній подих, моє тіло все чекає коли мене тут похоронять.
2023-01-07 23:28:41
1
0
Інші вірші поета
Тіні Кров і вода Подаруй мені ніч Люди - вогні
Інші поети
Mrs Monica L
@MrsMonica
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6164
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3233