...

Катерина Коваленко

А, може, я не хочу жити? Та так шкода померти. Так поможи мені спочити, Бо я люблю тебе, якщо відверто. Смерть сможе це перепинити. Навіщо все, коли душу роздерто? І не варт тобі мене впинити. Мучся сама, небажана невісто. Не хочу більше завинити. Живи як хочеш і палай вогнисто. Не зможу я твій біль забрати. Бо в ТОБІ його весь замкнуто. Тому, дозволь мні умирати, Бо темінь вже й так в мені закуто.

2023-08-07 06:11:29

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Катерина Коваленко

без цього ніяк😁

Відповісти

2023-08-07 17:13:17

Подобається

Інші вірші поета

... Грушениця У казці Просто осінь

Інші поети

Відкрий себе

@open_yourselp_up

Анастасія

@onishchak

Ilona Homa

@Ilona_Homa

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8914

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15810