Фарби
Tolik Kuzmyshyn
Солодким життя не буває завжди. На цукор і мед не подібне ні разу. Та стразами вічно воно Не блистить. Трепляєть все, та не зразу. Хорошого мало буває не раз, Й смуга чорніша за каву Перемальовує барви прекрас В однотонну тьму не цікаву. Закутане димом від сигарет Що віскі дешевим пропахло, Життя не буває солодким завжди Це видумка, це лиш казка. Буває, що тільки наладилось все, Як художник бере в руки пензля, Й малює все не так, як ти хотів В чорно-обілому тоні твій всесвіт. Та знати потрібно одне лиш, повір Не потрібно рук опускати. Чорно-білий твій світ- Це тільки ескіз, Й розмалюєш його лише з часом. Не все зразу, повір. Буває й таке, що хочеться вовком На місяць завити. Але не буває завжди тільки ніч Є й день кольоровий на світі.
2019-03-20 08:18:12
4
0
Інші вірші поета
Вакцина Да и х#й с ним Колись ти зрозумієш... Асоциопат
Інші поети
Nada Maria
@_Nada_Baek
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4120
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12875