Перший погляд
Перший погляд.
Слова у кав'ярні на розі.
Вечір наш і зоря, і забуті мімози.
Темні штори і фікус, незнаний про догляд.
Все, що треба - це вічність і більше нічого.
Було ніжно та добре давно і колись.
Тільки залишилось теє "молись" .
Молись і забуть про відчай і сльози.
Тримай у руці полум'яні мімози.
Вони порятують з полону душі.
Прошу про одне, лишень живи.
Бо життя - то є диво, є мрія богів.
То є зображення синіх морів.
І той, хто зневажить високих чинів,
Потрапить у пекло, відчувши весь гнів.
Тих, хто у серці вогонь не зберіг,
Хоча існувати дуже хотів,
Проте вища сила забрала усіх,
Залишивши, тіло на згадку про них.
Тіло не вічне, і душа не для всіх.
Тому затям, щоб не скоїти гріх.
Пристрасть солодка, а кара гірка,
Мирно живи, і все буде злегка.
А, якщо забудеш цю істину, знай,
Єдина порада - зберись і тікай.
Не думай про те, що тобі я наснюся,
Зізнаюся чесно, я, просто, боюся.
Боюся, що станеш луною у полі,
Розвієшся вітром, забувши про долі.
Про мене і себе, про вічність і час.
І, поки існує це все для нас,
Не думай про фініш, а думай про старт,
На Олімпі кохання нема місця для страт.
2020-02-27 17:45:19
3
0