День за днем...

Khrystyna Liana Li

День за днем..., за роком рік... Просканую я свій вік.... Буде що в житті, що є.... Що було - то все моє... Теплий ранок за вікном, сонечко росою вмите, вітерець хитає гілку, Квітка вабить вправну Бджілку... Пробудилася природа... а у мене є нагода Розповісти казку дивну як з маленької Дитини, що пройшла крізь тин тернини В світ прийшла Добра Людина..... Бачу стежку за селом, на узбіччі трави, квіти, ліс і річка вдалині і згадалося мені, як дівчатко босоноге - безтурботне, без тривоги у життєвую Дорогу пізнавти Світ пішло....

2023-08-13 15:37:18

Інші вірші поета

Надія Я така вже, як є Дякую... Я - українка

Інші поети

Cristina Zemba

@Cristina_Zemba

Momen ali

@momen_ali

دجن

@3ams

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4957

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1992