Vous êtes un grain de sable et je suis le désert
KAYSEE
Vous êtes le ciel, et moi je suis là Terre, Vous êtes de ce monde, et je suis l'Univers. Vous êtes le pigeon, et moi je suis le faucon, Vous êtes le chaton, et je suis le lion. Rien ne pourra être plus beau que mon commencement. Vous nous pourrez rien faire pour me stopper. Je m'en fous de vos commentaires, vos insultes et votre jugement. Rien ne m'empêchera de briller. Vous êtes un grain de sable et moi je suis le désert, Vous êtes une rivière et je suis la mer. Vous êtes les guerres et moi je suis la lumière, Vous êtes une étoile et je suis Jupiter. Rien ne sera plus beau, que ma détermination. Vous ne pourrez rien faire pour m'arrêter. Et tout ce que vous faites pour me balayer et me piétiner, Moi j'en fais une chanson. Vous êtes l'ordinaire et moi l'imaginaire, Je créer des monde entier, À l'encre de ma plume Moi j'invente la Lune, et je la rallume... K.
2021-05-03 18:42:13
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Calamar42
Très beau bravo !
Відповісти
2021-05-05 16:03:14
1
KAYSEE
@lys Je suis ravie que ça te plaise et que tu te reconnaisses dans mes mots
Відповісти
2021-05-05 16:37:57
Подобається
KAYSEE
@Calamar42 Ow merci beaucoup
Відповісти
2021-05-05 16:38:05
Подобається
Інші вірші поета
Amoureux C'est pas facile à vivre LGBT+ Mon âme en morceaux
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2330
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504