Voler dans tes cieux
(18+)
Voler était le rêve de la plupart des enfants. Voler était le moyen de transport des oiseaux. Voler était pour certains la meilleure sensation qui existe. Voler en avion. Voler en montgolfière. Voler à travers les nuages de ses rêves. Tu aimais voler. Plus que n'importe quelle personne sur cette planète. Tu étais attirée par le ciel... Non. Tu étais obsédé par lui. Je n'ai jamais compris cette passion que tu avais pour la lune. Pour les étoiles. Pour les nuages. Tu n'a jamais dit un mot à ce sujet. Te refermant sur le mystère de tes secrets. Puis, Le soir où j'ai appris que c'était ta mère que tu cherchais dans les cieux, Je suis allée te voir. Je n'ai jamais pu t'en parler, je n'ai jamais pu te réconforter, je n'ai jamais pu effacer tes larmes et ton chagrin. Parce que c'est ton corps, Inerte et sans vie, Que j'ai trouvé sur le parquet de ta chambre. Tu étais morte. Tu as rejoint ta maman qui te manquait tant, Sans jamais cesser de te battre contre les démons qui avaient pris possession de ton cœur. Sans jamais cesser d'avancer, à la recherche de la dernière pièce de puzzle. Je t'aimais, inconditionnellement. Et tu m'aimais aussi, je le sais. Mais l'amour maternelle est bien plus puissant. Tu as rejoint ta mère, Et tu m'as donner en échange, Cette obsession pour les étoiles, pour le ciel. Tu as pris ton envole, Et si tu es heureuse là haut, Alors je suis heureux également. Je t'aime. Ne l'oublie pas s'il te plaît. K.
2021-02-01 17:05:26
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
KAYSEE
@lys 🥺❤️
Відповісти
2021-02-03 11:45:38
Подобається
ʏaʏa
C'est super triste mais si beau <3
Відповісти
2021-02-04 01:25:52
1
KAYSEE
@ʏaʏa Ow merci beaucoup 💛
Відповісти
2021-02-06 10:45:42
Подобається
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
Imperfectone
@bulletproof
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4991
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
49
6
790