Il y aura toujours
KAYSEE
Il y aura toujours des moments où ça ira pas, comme maintenant. Des moments où je me roulerai en boule sous ma couette, sautant des cours pour pleurer toute une journée. Il y aura toujours des moments où j'aurais envie de crever. Des moments où je serais lassée de vivre, de manger, de dormir, de voir des gens, de travailler. Il aura toujours, je dis bien toujours, des moments où je vais vouloir abandonner. Mais ces moments là, on les oublie avec le temps, pour ne garder que les bons souvenirs. Les rires. Les amis. La famille. Les soirée à danser. Les sourires. Les regards. Les rencontres. Tous... Tous ces moments là, ils comptent. Pas les autres. Je me promets juste de ne pas m'écrouler et ne plus avancer. Parce qu'il y aura toujours ces moments, ceux où ça ira mieux. Ceux qui te font réaliser que la vie n'est pas si misérable. Toujours... K.
2021-03-11 13:48:48
9
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
ʏaʏa
@KAYSEE et dr c'est avec plaisir également !
Відповісти
2021-03-12 19:46:53
1
lys
C'est si beau et t'as complètement raison
Відповісти
2021-04-25 06:38:19
1
KAYSEE
@lys Merci beaucoup ✨💛
Відповісти
2021-04-25 10:03:39
Подобається
Інші вірші поета
... Comprendre C'est le bordel dans ma tête et le bonheur dans mon cœur, K. Seul
Інші поети
GRAFO
@grafo
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392