Avec toi
Je ferme les paupières, Et imaginent ma nouvelle vie. Je rouvre les yeux et sourit, En observant la mer. Puis tu me rejoins, le sourire en coin, Je te fais un clin d'œil, ça te fait rougir. Tu t'assois a mes côtés en me prenant la main, Tu me fais une grimace, et j'éclate de rire. Collé l'un contre l'autre, Dans un moment d'amour et de joie. On observe la marrée basse faire place a la marrée haute, Dans les moments comme ça, le silence est roi. Alors je me blottit encore plus contre toi. Le silence est remplacé par les battements de ton cœur, Rien ne me rends plus heureuse que d'être avec toi, Je n'ai pas plus peur. KAYSEE
2020-10-21 16:44:22
19
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Luna Gerta
J'aime beaucoup cette image avec un couple près de la mer :)
Відповісти
2020-11-11 16:56:57
1
Luna Gerta
*blottis Le seul petit bémol pour chipoter, c'est coller - blottir. Dans ton vers où tu dis "Collé l'un contre l'autre" je les imagine déjà blotti ^^' (Mais bon, c'est pour chipoter, sinon c'est magnifique ☆)
Відповісти
2020-11-11 16:59:15
1
KAYSEE
@Luna Gerta Merciiii ❤️ Oui je comprends tout à fait ce que tu veux dire ^^
Відповісти
2020-11-11 17:00:19
1
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929