Зима
Сніжинки тихо падають за вікном, Починається завірюха перед сном. Сніг мете, щосили сильніше Та з кожним разом все рясніше. Кожна сніжинки особлива, Така чудова та красива, Кожна переливається у русі У цій великій завірюсі. Вони немов між собою змагаються Та все далі простягаються. Усе навколо вже сніжно-біле, Таке прекрасне та дуже миле. Замріяно стоять дерева, Вода довкола кришталева. Ось весело пробіг зайчик Та від'їхав останній трамвайчик. Пробігають поряд люди, Кожен маючи свої пречуди. Бавляться дітки зі сніжком У себе перед ґанком. Все ж яка чудова пора, Якій так радіє дітвора.
2022-02-05 18:12:16
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3238
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11108