Чи знали ми!?
Чи знали ми, що зустрінемося? Чи мріяли ми про це? Я пам'ятаю думала , що більш за все то не надовго, та й ти сподівався на це! Я пригадую наші перші розмови до пізньої ночі, коли так не хотілося закривати очі...купа незбагненних співпадінь, складалося таке враження, що цю зустріч хтось навмисне підлаштував! Цікаво, що ж ти тоді відчував? Ой , а коли ти нарешті мене поцілував, я й гадки не мала , що від твоїх поцілунків буду залежною! Так швидко плинув час, ми навіть встигли посваритися , але напевно саме це допомогло нам більше зблизитися, не тільки тілом, ай душею! Я змінююсь з тобою, але завжди можу залишатися собою! Наші щирі розмови це саме те, що я найбільше цінную, Саме для тебе я ці рядки римую! Ти саме краще, що сталося зі мною за ці півроку, Адже ти бережеш мене від невірного кроку! Коли ти поруч, мені так хочеться тебе обіймати, і все складніше кудись відпускати... І може все, що сказано у вірші для тебе є банально, адже для тебе лірика то не актуально... Але я пишу тільки те, що відчуваю, коли у спогади свої я поринаю! -Ти мій наркотик!, - ти мені сказав! І міцно-міцно мене поцілував! Чи знаєм ми, що буде далі? І що ж очікує нас у фіналі?
2019-04-30 17:45:25
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1512
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672