У моїй голові...
У моїй голові сотні тисяч кімнат, І кожна з них зберігає лиш мить. Вона зберігає десятки тисяч падіннь, Але і кожен вибух переможних гармат Темні й похмурі усі ці кімнати, Хоча... Лиш в одній із них світло горить. Тільки замок я не можу зірвати, Подивитись що за цими дверима стоїть. Може за ними якась радісна мить, Та, що насправді щаслива для мене. Може за ними схована якась сцена З життя мого, що митю мене веселить. Хоча неважливо що за тими дверима, Може то моє світло, що світить у фіналі. Може то мої мрії, за тими дверима. Але час, їх відкрити ще не настав.
2020-05-02 19:05:24
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Вікторія Яковчук
👏👏👏🔥
Відповісти
2020-05-04 04:52:26
1
Олександр Строков
Відповісти
2020-05-04 06:43:27
Подобається
marcus step
Дуже добре і змістовно.
Відповісти
2020-05-06 18:58:48
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2107
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4942