ONE DAY WILL COME

HAZEL GRACE

ONE DAY WILL COME WHEN YOU ARE GOING TO MISS My boring texts My random calls My lame jokes My silly questions My stupid excuses YOU WILL MISS My fights My mood swings My arguments My irritating nature My irotic logics YOU WILL MISS The way I use to hold your hand My sudden hugs My random slaps My smile when I see you My tears when I miss you YOU ARE GOING TO MISS My possessiveness My jealousy My insecurities My promises AND OVER EVERYTHING YOU WILL MISS The way I use to love you The way I use to care for you The trust I had on you YOU WILL MISS IT ALL ....

2019-12-23 05:36:38

6

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

JENOVA JACKSON CHASE

@HAZEL GRACE bhaggish bolli😏

Відповісти

2019-12-23 15:19:32

2

HAZEL GRACE

@JENOVA JACKSON CHASE Hai majhe majhe bolte hoye....sobai toh bojhe na....😉

Відповісти

2019-12-23 15:34:12

1

STELLA RAYMOND

@JENOVA JACKSON CHASE are ota to emni bolechi. Anyways poem ta bhalo chilo @just_another_someone.

Відповісти

2020-01-18 12:03:52

1

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

5714

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11548