ONE DAY WILL COME
HAZEL GRACE
ONE DAY WILL COME WHEN YOU ARE GOING TO MISS My boring texts My random calls My lame jokes My silly questions My stupid excuses YOU WILL MISS My fights My mood swings My arguments My irritating nature My irotic logics YOU WILL MISS The way I use to hold your hand My sudden hugs My random slaps My smile when I see you My tears when I miss you YOU ARE GOING TO MISS My possessiveness My jealousy My insecurities My promises AND OVER EVERYTHING YOU WILL MISS The way I use to love you The way I use to care for you The trust I had on you YOU WILL MISS IT ALL ....
2019-12-23 05:36:38
6
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
JENOVA JACKSON CHASE
@HAZEL GRACE bhaggish bolli😏
Відповісти
2019-12-23 15:19:32
2
HAZEL GRACE
@JENOVA JACKSON CHASE Hai majhe majhe bolte hoye....sobai toh bojhe na....😉
Відповісти
2019-12-23 15:34:12
1
STELLA RAYMOND
@JENOVA JACKSON CHASE are ota to emni bolechi. Anyways poem ta bhalo chilo @just_another_someone.
Відповісти
2020-01-18 12:03:52
1
Інші вірші поета
HOLD APART HATE HEARTBREAK
Інші поети
Catastrophe
@catastrophespoetry
Jenn
@Jenna_Jeanne
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2332
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4337