Мама
Я торкнуся долонею скроні, Посивіло волосся давно, Твої очі, колись волошкові, Несуть світло мені все одно. Нам любов ти свою дарувала, Розлетілись по дальніх містах, Але де б я не була, все ж знаю, Що ти носиш нас всіх у думках. Я залишу всі справи на потім, Прилечу знову в рідний свій дім, Прошепочу, що вдячна я Долі, За здоров'я й турботу батьків. Не потрібні їм ті подарунки, Що веземо ми всі на свята, Головне голос знову почути, Пригорнути до себе дитя. Я торкнуся долонею скроні, Обійму своїх любих батьків, І всі Сили я прошу, в поклоні: Захистіть їх від лютих вітрів, Що хвороби і злидні приносять, Щоб раділи ще довго життю. Адже мама нам світло дарує, Дайте й ви їм турботу свою. Iryna Markova💗
2020-11-21 22:58:47
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6223
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13477