А мрія ж була...
Iryna Markova
Заплакало небо похмуре над нами, В душі задощило, тумани лягли, І думка все далі, літає світами, Ховаючи в посмішці голос журби. Реальність болюча, втікаєм від неї, Шукаєм в ілюзіях радість і гріх, Примарні слова вже міцніші ідеї, Не вірить ніхто в мрії більше та сміх. Життя це змінилось, минуле втікає, Хтось спогади ловить, згадає слова, Майбутнє в туманах ніхто вже не знає, А плакало ж небо... і мрія була. Iryna Markova🍁 https://youtube.com/shorts/67lfbl-RjwI?feature=share 🎃
2021-08-31 19:41:08
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Валерія Долінос
Чуттєво💔
Відповісти
2021-09-02 06:32:53
1
Iryna Markova
@Валерія Долінос дякую🌷
Відповісти
2021-09-02 06:38:51
Подобається
Iryna Markova
так, але наразі саме ілюзії рятують багатьох людей від буденності, навіть інколи перетворюються на основу нового світу, в який так легко заховатися. Дякую🌷
Відповісти
2021-11-10 15:37:40
Подобається
Інші вірші поета
Ніч У всіх були крила Я вірю Вітер
Інші поети
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3408
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3031