А мрія ж була...
Заплакало небо похмуре над нами, В душі задощило, тумани лягли, І думка все далі, літає світами, Ховаючи в посмішці голос журби. Реальність болюча, втікаєм від неї, Шукаєм в ілюзіях радість і гріх, Примарні слова вже міцніші ідеї, Не вірить ніхто в мрії більше та сміх. Життя це змінилось, минуле втікає, Хтось спогади ловить, згадає слова, Майбутнє в туманах ніхто вже не знає, А плакало ж небо... і мрія була. Iryna Markova🍁 https://youtube.com/shorts/67lfbl-RjwI?feature=share 🎃
2021-08-31 19:41:08
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Валерія Долінос
Чуттєво💔
Відповісти
2021-09-02 06:32:53
1
Iryna Markova
Відповісти
2021-09-02 06:38:51
Подобається
Iryna Markova
так, але наразі саме ілюзії рятують багатьох людей від буденності, навіть інколи перетворюються на основу нового світу, в який так легко заховатися. Дякую🌷
Відповісти
2021-11-10 15:37:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1338
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097