Чума
Олесь Орлянский
У місті епідемія самотності, люди не бачать кохання впритул, не під силу вийти з цього кола, не сила зрушити сталевих амбразур. Надія народжується та вмирає, залишаючи гіркий післясмак, забиваючи смак поцілунку, лишаючи самий лише страх. Бажання плакати зникло, на місті його грубий шрам, епідемія лишила його, мандруючи по інших містам.
2020-04-17 11:45:03
6
0
Інші вірші поета
Вічне прохання Інсомнія Звинувачення Надійність
Інші поети
Твоя NATALI
@sunny_princess
Avrora171717
@Avrora171717
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2587
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9623