Ждут только домой
Я когда-то давно - в школе учился В классе девятом узнал о любви В тот-же год у меня получился Странный случай, писал стихи Как рассказали мне добрые люди Чувство это называют Любовь Но опасно все это, не стоит Говорили, может быть боль Я для себя видел розовый мир Кто только придумал эти очки Но время шло и просто с тех пор Доверять - нету такой привычки Одна за другой и много печали Много и боли в моих глазах Сменил три работы, года пролетали Но встретил меня однажды Монах Поведал мне он, что девушки - злые И даже о том, что мир не простой Что нету любви и все чувства остыли И всегда ждут меня только домой
2018-07-10 09:37:12
10
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2435
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2209