Зима
Зима! Усе навкруги засинає, Така погодка усіх утомляє. Пора така- зимова сплячка І тільки температур велика скачка. Від теплої помірної до справжніх холодів, А теплою чи тихою її назвати не можна й поготів. Усе присипало білесеньким сніжком, Якраз пора зайнятися для птах гніздом. А діти грають у сніжки, на санах з гірки з’їжджають, Таку собі втіху мають, Бо коли сніга відтають Тоді хоч не хоч , а діти свої ігри до наступної зими повідкладають.
2024-11-04 17:20:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2566
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2197