Істина життя
Почуття застилають нам лице Як розібратись у собі- пізнати себе І як знати що завтрашній день принесе І що доля що до нас прийме, Чи доброю звісткою нас торкнеться Чи лихою долею озветься? І як до істини прийти, Коли не можеш ніяк її знайти? Як серцю не піддатись гріху, Не впасти у безумство- не впасти у пітьму? Усе ми хочемо та не все нам можна, Така вже правда життя, Коли ми хочем пізнати мудрість- її нема, Не можемо її вловити І не можемо час спинити, Щоб щось повернути та змінити, Тож потопаємо в гріхах і далі будемо тліти! А краще було би щось міняти вже зараз ,у цей час Щоб в душі нашій переможний вогонь не згас. А де той порятунок, де світло, де добро, Де перемога: ох якби ж воно те благо зійшло І навчило нас ,у вирі танцю закружило Й свободу нам би принесло! А шлях тернистий не завжди приносить те, що хочемо, До кращого іти через страждання й біль не всі ми можемо, Але вибору нема: або добро або зло, А з вибором приймаємо плід що воно принесло, Тож кожен своє і отримує і гріх у буйство впадати, А треба розуміти, що доведеться наслідки вибору приймати!
2024-11-04 17:23:58
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9560
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1703