Моя песня на известный мотив совково-фекальой -->-ОккупантТы-<---

Soaring Eagle

Друзья твои начальники, Тебе же,- Х@й в мурло! Детей ты убиваешь с автоматом, Такое вот суровое фашиста ремесло, ОккупантТы, ОккупантТы! Афганистан, Молдавия и вот теперь Чечня И Украина жарила, вас, вату! Не миновать презрения вам, шквального Огня, ОккупантТы, ОккупантТы! Жена твоя красавица оставила тебя, Людей ты убиваешь, - оккупантТы! И родина,бл@дина, суку бросила, тебя! ОккупантТы, ОккупантТы! Прислуживал за звания, железки-ордена, Минетил все начальство не поблату, Но звезды капитанские ты насосал сполна, ОккупантТы, ОккупантТы! роССия вас ни жалует, ни славой, ни рублем, Ведь вы рабы, какие вы солдаты?! Теперь же ваше мясо удобряет чернозем, ОккупантТы, ОккупантТы!

2022-11-15 09:53:02

0

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

49

15

2105

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10903