محاولة إرضاء
دائما ما كنت احاول إرضائهم لقد كنت افعل جميع ما يريدون حتي يصبحوا سعداء حتي اصبحت بالمعنى الحرفي كالذى يضئ يده بالشموع لأجل إرضائهم لقد أحترقت يدي بالفعل بسبب نار قسوتهم و لا يكفيهم ما كنت افعل بل يطمعون بالمزيد يريدوننى عاجز لا يسمع لا يتكلم لا يفعل أى شئ سوا تتفيذ ما يريدون كنت اتمنى الرفض و لكنِ لا استطيع سأكون دميتهم التي يلهون بها في الارجاء فقط هذا الأمر ليس بيدي و لكنِ لا استطيع إحزان أحدًا ابدًا فسأطر إلى تحمل ما يحدث معى لأجلهم هم فقط لا أتمنى أكثر من أن يعطوننى بعض التقدير لا أطمع فى شئ آخر حقاً . لكن لا اظن هذا سيحدث ، ولكن حقاً أعتقد أنى لم أعد أهتم فقد أنتهيت و أنتهى معى كل شئ #Dalia
2020-07-24 21:56:51
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13144
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12202