Зараз...
Усе життя ми біжимо кудись, не помічаючи тієї радості під носом. Жахливо дивлячись на все, Що робиться і станеться невдовзі ... Чому цінити ми не можем, Усього ,що дається нам? Це ж вроді просто ... Чи не так? Так, не так, хоча ніхто не взнає тої правди. Суть усіх нас є така, Один жаднішій другого, і край.. Край щастя і усього того, Що несе нам радість у цей час. А як радіти щастю, коли можливості немає? А просто! цінувати те, що є у серці в тебе! Коли душею встанеш проти того, Що робить тебе слабшим як ніколи , Пізнаєш ти тоді усе. І щастя й благо , тай усе що тре!
2020-05-29 09:26:51
2
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3348
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3296