ХХХ
Я б'юся в істериках,
Стараюсь триматися розуму.
Я бачу тебе,
Але - тінь, далі вічність у роздуму
Я чую твій голос -
Не можу поворухнутись.
Я мертва, чи може,
Я зможу до тебе торкнутись.
Цей ворон кружляє усе наді мною, Готова піти, та забрати тебе із собою.
Готова на все, щоб іще раз тебе обійняти,
Готова я Одіну душу свою передати...
Твій погляд на мене завжди був одним - байдужий,
Я бачу тебе, ти такий же красивий і мужній,
Мене ти не бачиш, не чуєш і не відчуваєш,
Ти будеш щасливий, і ти це прекрасно знаєш.
І я вже не тут, я в іншому, "кращому" місці,
І ні, не померла, та жди не доброї вісті,
Ти навіть не зрозумієш про кого йде мова,
Ти тільки лишайся таким же - єдина умова.
Ти навіть не знав, що я є, про моє існування,
Це просто було за твою увагу змагання,
Як бачиш, я потерпіла поразку,
І більше не справдиться думка про нашую казку.
Не втримала цього,
І більше цього не відчую,
І ворон несе мою душу подалі від всіх.
Безмовно старалась очі відкрити, тепер,
Так важко відкрити очі, коли ти помер...
19.03.19
2020-01-16 20:03:52
3
0