ЕНТРОПІЯ ПРИМАР
(18+)
життя - ганьба, життя - омана, а душа пройобана, в гидотах пана. тож, візьму в руки автомат, щоб змусити всіх посміхатись. снилось мені уві сні, як вбивав людей на війні. в цирку тіней, де імла стояла, любити одне одного не давала. втрачені душі, втомлені очі, розпач зжирає, ці кончені туші. намалювати посмішку на ребрах - ось моя примха, ось моя омана. візьму кулемет, націлюсь в хребет, змушу всіх сміятись, забутись всіх і вся. хай пекло навколо, хай імла, але, посміхнеться кожна душа. та дарма, смішки були даремні, посміхатись не вміли ці вояки смірені. не навчив їх любити в дзеркалах імли, вониж самі вже забули хто вони. тож плюну на ці марні потуги, навіжена омана, життєві оці штуки. цигарку димну, геть з глузду зійду, на потіху ночі, цієї сволочі.
життя - ганьба, життя - омана, а душа пройобана, в гидотах пана. тож, візьму в руки автомат, щоб змусити всіх посміхатись. снилось мені уві сні, як вбивав людей на війні. в цирку тіней, де імла стояла, любити одне одного не давала. втрачені душі, втомлені очі, розпач зжирає, ці кончені туші. намалювати посмішку на ребрах - ось моя примха, ось моя омана. візьму кулемет, націлюсь в хребет, змушу всіх сміятись, забутись всіх і вся. хай пекло навколо, хай імла, але, посміхнеться кожна душа. та дарма, смішки були даремні, посміхатись не вміли ці вояки смірені. не навчив їх любити в дзеркалах імли, вониж самі вже забули хто вони. тож плюну на ці марні потуги, навіжена омана, життєві оці штуки. цигарку димну, геть з глузду зійду, на потіху ночі, цієї сволочі.
2024-05-15 01:14:33
1
0