Друзі
Я хочу писати про друзів, Такі важливі для мене ці люди. Спогадів з ними повний кузів І кілометри непройдених днів. *** Ти старший не на рік і не два, Десь більше ніж на пів життя. Та чи поставало це проблемою Ходити по вулицях в двох? Мене часто вражають промови, Що лунають від серця твого. Бувають моменти невиліковні Та з тобою на це всеодно. З слів я вичерпую мудрість, А інколи просто сміюся. Так подобаються наші розмови, Що зав'язуються трохи безглуздо. *** О, ця людина окрилює всіх! Та, що зветься просто щасливо. Для мене ти сонце, зорі і мить, Ти відкрила все і навіть більше! Всі ці дрібниці життя Ми розбирали тільки з тобою. І вгамували гамір в своїх думках Лише словом сказаним з любов'ю. Думаю знаєш ти більше ніж інші, А може, власне, не в цьому справа. Просто хочу вкутатись в обійми вічні, Щоб не впасти назад у провалля. *** Я хочу сказати про ту, Що обійняла в потрібний момент. Коли інші не стояли поряд, А йшли десь геть уперед. Мене вражає наскільки ти ніжна, Така тендітна і сувора водночас. Ти справжній лідер - тут без лапок, Надихає сила твоя і могутність. Знайомі ми ледь не з садочка І довго йшли однією тропою Та до моменту обраним Богом Ми повернуті були спиною. *** І як же багато я маю Маленьких друзів моїх, Які вписались в життя не спонтанно, Які наповнюють його "своїм". Це та дівчинка з клубу кумедна, Що любить дуже котів І подружка її чудненька, Що пише без зайвих слів. Це і та, що фотоапарат свій тримає - З нею відчую подвійне життя, Пильно стежу за нею в екрані, І пізнаю буденність буття. *** Люди бувають на мить чи на час, Так як Бог повелів: прийшли і пішли. Та ці затримались в моїх думках Не на годину, а на ціле життя.
2021-12-24 22:17:33
6
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Володимир Андрейків
Гарно
Відповісти
2021-12-25 14:52:02
1
Дарина Дорогань
Відповісти
2021-12-28 11:45:05
1
Дарина Дорогань
@Kruhitka Dobro дякую)☀️
Відповісти
2021-12-28 11:45:11
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2454
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4088