Корабель зі скреготом ініціював процес варп-переходу. На жаль, це була не ідіома, а сувора реальність життя контрабандиста-невдахи. Старенькому кораблю важко давалися й куди простіші маневри, що вже говорити про розгін до передварпової швидкості, який і в ідеальних умовах лякав своїми трьома десятитисячними відсотка потенційної невдачі. Час від часу хтось витягував смертельний виграшний квиток і Черкес побоювався, що його черга близько. Це було б яскравим завершенням смуги невдач, яка й привела його в цей богами забутий закуток Галактики.
А привела його сюди таємнича пропозиція. Наскільки приваблива і смачна в плані фінансової вигоди, що навчений гірким досвідом останніх років, Черкес очікував відповідної вигоді підстави. Але, діватися було нікуди. Тут або пан, або й далі літай на іржавому кориті, яке колись носило гордий статус швидкісного корвета. Смуга невдач переслідувала не тільки Черкеса, а й його корабель, якому за останні роки дісталося не менше. Траплялися не тільки сутички із патрульними кораблями чи зіткнення із космічним сміттям, яке попри всю свою небезпеку чудово допомагало ховатися від пильних очей тих же патрульних, а й не менш гарячі перестрілки із колегами конкурентами і підступні диверсії на борту.
Черкес чудово вчився на власних невдачах. Колег він старався обходити стороною, як і патрульних чи космічне сміття. Це стало можливим завдяки просунутій системі сканерів різного штибу, які дозволяли кораблю помітити проблему раніше, ніж проблема помічала його. Вирішення проблеми диверсій було чимось схоже на попереднє, але куди радикальніше. Черкес залишився єдиним живим членом екіпажу. Решту замінили роботи та банальна автоматизація. Як виявилося, корабель чудово справляється і без людей.
Та у всього була своя ціна. І мова не тільки про гроші. Перш за все — самотність. Космос немов проникав вглиб корабля наповнюючи його моторошним відчуттям мертвого спокою. Проте, безпека важливіша. Частиною цієї безпеки став також вибір обхідних маршрутів задля уникнення неприємних зустрічей. Це призвело, як до здорожчання перельотів, так і до збільшення їхньої тривалості. Черкес виконував менше замовлень, ніж раніше, що стало додатковою причиною зменшення доходів.
Контрабандист пригадав розмови із останнім бортінженером корабля. Той часто повторював, що час невблаганний і ти можеш вірити, наче завдяки варп-переходам обманюєш часопростір, але це не більше, ніж ілюзія. Людство залишалося такими же обмеженими, як і завжди. Увесь технологічний прогрес зводиться до намагань бодай трішки посунути межі. Цікавий був чоловік. В ньому дивовижно поєднувалися розум з безумством, фаталізм з життєрадісністю, а обережність з наївною довірливістю. Останнє його й погубило. Смерть бортінженера стала найвагомішою краплею в морі причин майбутніх радикальних рішень капітана.
Перший варп успішно взято. Корабель вчергове заскреготав готуючись до наступного. Цей скрегіт лякав менше, адже критичним був тільки перший перехід, коли корабель переходить із звичного простору у власний підпросторовий кокон. При всіх наступних переходах відсоток невдач впевнено наближався до абсолютного нуля. Найстрашніше, що могло трапитися у випадку невдачі — це втрата цілісності варп-кокона і перехід на попередній рівень. Неприємно, проте не смертельно. Маршрути прокладалися таким чином, щоб уникати неблагополучних сценаріїв при незапланованому перериванні варп-польоту. Та був один нюанс. Контрабандисти не користувалися стандартними маршрутами, тому вся їхня безпека трималася на масштабах космосу і його безмежній порожнечі. Треба бути вкрай невезучим, щоб потрапити в подібну халепу. На щастя для Черкеса та всупереч його песимізму, він був недостатньо невдатним для таких нещасть. Другий варп-перехід успішно пройдений і корабель знову закрехтів готуючись до чергового переходу.