اكتب

Koga- Chan

تحس نفسك متضايق اكتب...تحس نفسك فرحان اكتب...تحس نفسك زعلان اكتب...تحس انك وحيد اكتب...تحس انك مكتئب اكتب...تحس بالضعف والعجر اكتب...تبى تصير قوي اكتب...تبى تفضفض وما تخاف انو احد يخونك او يطلع سرك اكككتتتبب... اكتب واكتب واكتب اكتب في كل حالاتك لانو عمرها الحروف والكتابه ماكانت لصاحبها شيء سليبي اذا كنت متضايق وكتبت تحس بالراحه اذا كنت فرحان وكتبت تقدر تسيطر على فرحك اذا كنت زعلان وكتبت تصير سعيد اذا حسيت بالضعف وكتبت راح تحس بالقوه في الاخير اكتب صدقني راح تملك الدنيا ومافيها بس ا-ك-ت-ب...

2018-09-07 22:00:03

10

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Koga- Chan

يب حتى اناا احس براحه مو طبيعيه وبفرحه من دون سبب😂

Відповісти

2018-09-07 22:16:44

Подобається

نـُونِه

بالفعل ، شكراً لادراك الحقيقة👏👏👏

Відповісти

2018-09-08 14:36:40

Подобається

Koga- Chan

عفوا 💕

Відповісти

2018-09-08 23:54:34

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2575

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4022