без назви
Нехай будують між нами муровані стіни, лаштують кілометри асфальтованих доріг Наше кохання не впаде в руїни, воно залишиться живим Нехай ламають руки кайданами, влаштовують пастки, ставлять капкани Наше кохання запросто не залякати, не скочить, не зникне й не втече Ще тисячі нехай, нам й сотні не завадять, ми старі рицарі холодної війни Несемо крихке серце кришталеве, і тихо гріємо любов'ю
2019-03-27 22:03:16
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3227