Безіменний №10

Віталій Босий

Закрий же очі. Все забудь, Спали майно, втечи куди-небудь. Тебе зламати всі охочі. Ти лиш "життя" оце відбудь. Тікай та швидше, ти не з них Борись, твій голос ще не втих Прямуй туди де бездоріжжя Стрибай, ти маєш сили подолати зарубіжжя. Збери енергію в кулак Розбий стіну ілюзій Ти маєш майже всі ключі, юнак Відкинь усе, замкнися в тузі Ти воїн! Воїн, не простак! А коли й так - купуй усе Кради, вбивай. Тебе від жадності трясе. Бреши, пиши шаблюкою есе Бери собі - бо ти жебрак. І завжди воно буде так. Та як є спалах у твоїй душі... Заплющуй очі, викинь з голови! Пали усе, тікай, тікай хутчіше! На тебе вже націлені списи! Й ти є художником своїх афіш.

2021-05-21 18:42:33

Інші вірші поета

палімпсест Кавалерист(и) Безіменний №97 end of Martin

Інші поети

Khadeejah_Mansur_

@Khadeejah_Mansur_

crazy sugar

@Tory1

Mari Bloodycake

@mari_bloodycake

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13392

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4990