музика чи література.
Слова не горять у вогні і у воді не тонуть. Їх не приглушити гарячим дотиком. І навіть якщо їх душити, вони не замовкнуть. Вони не мають надії, як і останнього подиху. Усе, що всередині слів, — це сліпі торкання. Жодних обмежень і марно втрачених років. Усе, що є в автора, — битва без сподівання; Усе, що є в читача, — уявний спокій. Об'єднання тих і інших — умовне братство, А в ньому — вічні бої за карикатури. Те, що цікавить шлунок, — ситість чи чванство; Те, що цікавить серце, — музика чи література. Щось отримує перші місця, несучи нагороди. Щось здається і відступає вперто. Щось зазнає втрат, попри, рятує народи, Бо, як і слово, свідомо не може вмерти.
2024-03-09 21:25:01
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3116
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2606