мурашник
Не кажи мені, що світ — не мурашник,
Я бачила, як люди ховаються між стелі і стіни.
Іноді всередині бетону холодно й страшно,
Важко, витягуються вулиці змарнілі, як змії.
Ведуть переходи в не найкращі місце і час,
Сходами підіймаються ті, хто не вірять ліфтам,
Світлофори горять різними кольорами для нас,
Вивіски випромінюють гострий біль і світло.
Зіниці більші за повний місяць,
Зірки розмиті автомобільним сяйвом.
Рухаємось помірно, стоїмо активно на місці,
Думки довгі, заплутані і нейтральні.
Чужі руки забирають до себе,
Перехрестя ворожо шумить моторами,
Не встигаю підняти очі до неба,
Воно хмарами вкрите напівпрозорими.
Я літаю в обіймах холодних тіней,
Проходжу крізь совість, сніг і сутінки,
Мурашник чує усе, про що мрію я,
І кидає шанси під ноги тут-таки.
28.01.2023
5
2