حب ذات !
كيف تحب الناس وهم من خدعوك و من جعلوك تففد ثقة نفسك ! كيف تجعل من نفسك اضحوكة في وجههم و لعبة بين ايديهم للتسلية لا تسقط في هاوية معصية الله بسبب اولائك اشخاص الذين يغوونك بلمعصية نعم صحيح معصية الله ألم تفكر بها هل تتذكرها انها اكبر خيانة لخالقك و لا تنظر لصغر معصية يا صديقي بل أنظر لمن عصيت ربما تري رسالتي التي هي عبارة عن شخص عابر او شخص مر عليك في طريق بلنسبة إليك اريد سؤالك ! كيف تفقد ذاتك تفقد احترامك ! تفقد سمعتك يا ايها عالي قيمة ألا تري ان امر يستحق ضحك عليه عندما تنهض من سريرك .... ألا تري ان امر يستحق ان تعيش لنفسك ! و تعيش من اجل عبادة خالقك ! يجب ان تحب ذاتك اذا احببتها كل شيئ رخيص لن يمسك اذا احببتها كل شيئ في طريق الذي هو عبارة عن مجموعة من شياطين توسوس لك تذهب بعيدا لأنك اذا احببت ذاتك لن ترغب بأن تتوسخ بمعتقدات جهلة ! اذا لم يفتحو كتابا فأنت قم بذلك ولا تتبعهم لأنهم جهلة اذا لم يصلو انت صلي و لا تتبع جهلة لا تتبع معتقدات جهلة و لا تجعل من جهلة ان يرُوك انك واحد منهم ! بل قل لهم بأنك شخص مختلف شخص محترم يحب ذاته و يحب ربه و يلا يرغب لذاته الا غالي ثمن و يرمي رخيص فلإن حب ذات افضل من حب ناس لأن توجد في اولي ثقة و ثانية فقدان ذات
2018-09-02 20:33:13
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Sam
بايبي هذي بوام ولا بارت حق قصة 😂😂
Відповісти
2018-09-03 11:46:05
Подобається
๓ мооиi ๓
@Sam انقلعي من هون لو كنت اعرف انك رح تقرين ذا لما كنت رح انشره تشه 💔💔💔💔💔💔😳😳😳😳😳😳😳😳😳😳😳😳
Відповісти
2018-09-03 11:47:20
1
Sam
@๓ мооиi ๓ 😂😂😂😂😂😂 عاتي بففف 😂😂😂😂
Відповісти
2018-09-03 11:52:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5623
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1169