Блог
Всі
Спотіфай
Особисте, Різне
Я з тих. людей, котрі все зберігають на потім. Наприклад, рекламовані плейлисти в Інстаграм. А оце сьогодні нетлиш зберіг, але й почав слухати один, й як же, як же, як же вдало він втрапив мені у настрій суботнього дня, коли вперше за рік можна ходити без куртки й насолоджуватись погодою. Коли завершується робочий тиждень, та і взагалі тиждень, у якому не бракувало місця тривожності, хворобам, дратівливості й трохи навіть паніці. А разом з тим - залишилось місце для кількох тисяч написаних слів, що з'явились не тільки завдяки [Ксеніє, якщо ти це читаєш, моє серденько передає тобі вітання], а й всупереч усьому вищезгаданому в реченні минулому. Десь ось ось, й я повернусь сюди з новим текстом через більш ніж дворічну перерву.
Сподіваюся, хтось тут таки читає блоги😅
3
135
Новини, Цитати
Дабы продержаться, я Анну за руку держал. Она меня за снеговика.
– Это потому-что я холодный? – спрашиваю.
– Ты таешь весной.
"Мы"
9
65
Меланхолія
Відгуки та рецензії
🎬 Заставки на початку фільму не обов'язково сприймати як частину фільму, нехай навіть вони таки є такими. Можна просто дивитись на них, як на короткі оповідання у літературі. Декотрі чудові.
🎬 Зв'язок між двома частинами втрачається як тільки починаєш його шукати.
🎬 Перша година [частина] - легко можна переглядати окремо, вимикаючи кіно одразу по її завершенні. Більшою мірою саме завдяки самостійності історії, яка розкривається тут.
🎬 Друга частина змінює колір, темп і сенс. Вона втрачає майже усе, що було здобуто глядачем у першій частині. Навіть героїню Кірстен Данст, певною мірою.
🎬 Фінал нічого не приніс в емоційному плані, бо певний час довелось просто чекати його з розкритими героями і розумінням ситуації.
2
179
Книги
Всі
