У чому суть? (2017)

Богдан Брездень

У чому суть життя земного? - Банально Вас спитаю. Нема ні каплі в тім складного, Щоб хтось сказав: "Не знаю". . Та все ж знайдуться унікали Із хибними знаннями, Котрі у статках суть вбачали І жили геть без тями. . Для когось суттю є розваги, Комусь - на все начхати, А в когось вистачить відваги, Щоб їсти лиш і спати. . Та все це хибне, помилкове, Не в цьому суть наземна, Потрібне мислення здорове, Щоб жити недаремно. . Усе насправді дуже просто: Вкладай в роботу душу, Кар'єрного добийся росту, Не бійся слова "мушу!". . Не стій на місці без потреби, Шукай свої таланти, Вони даровані нам з неба, Скоріш розв'язуй банти! . Працюй, учися, дізнавайся, Допоки маєш силу, І при падіннях підіймайся, Не рий собі могилу. . Шануй гарненько батька й мати, Постав за ціль уявне, А також вірно вмій кохати, І бережи наявне! . Відкинь ненависть, зло, рутину, Життя лиш раз дається, Тож спробуй бути як людина, І суть твоя знайдеться.

2020-04-25 10:45:44

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11461

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1611