15. раз листопад
☆☆☆ наступний рік вже промайнув, погляд на світ мій мозок перезув. радість як листя опадає, холод навколо не зникає. ★ чи дочекаюся я теплих днів? схід сонця в оману мене вів. п'ятнадцять раз вже листя впало, та дихання моє пропало. чи це правда, чи брехня, що мене давно не ма? ★ дофамін вкотре голодає, низьким рівнем кров він проливає. наступного ранку прокидатись, наче зі щастям розлучатись. ☆☆☆ 16.11.24
2024-11-18 06:32:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4111
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3671