"Соната Темряви"
У вулицях міста, де світло гасне,
Сліпий детектив в нічі несе власне.
Очі його — чорне дзеркало сутінок,
Серце — свіча, що палає в крайніх кутках.
Сліди йому в серці, не в очах відбиті,
Він читає тайемниці в шепіті вітру.
Сліпий детектив, кожна тінь — загадка,
Розгадує сюжети в танці відлунь ночі.
Місто, що спить, а він тихо блукає,
Як ластівка в безмежному небі.
В обличчях темряви вирази він чує,
Слова — перлини в невидимих струнах.
Серед відгомонів пульсуючого життя
Він чує більше, ніж здатен вловити зір.
Сліпий детектив, де істина не таємниця,
Лише тонка мить великого вирішення.
Руки вміють розгадати сліди вночі,
Там, де виткані сюжети долі.
Сліпий детектив, в нього мудрість темряви,
Вірші кожного дня — це камені в його стежині.
Так він триває свою віршовану путь,
Де кожен рядок — це нова загадка.
Сліпий детектив, майстер своєї історії,
Сліди його думок — світлі відлуння темряви.
2024-01-05 21:11:08
3
0