Дурна цензура.

Владислав Анубисов

Вона стала новою зовсім, Але вона сходилася з тим, Що цензура забороняє. Відмінні ролики видаляють. Книги шикарні спалює. Нам гівно залишають. Для наївних городян, І з усіх країн Створюють лайно свіже. Нашій країні немає бідніше, Коли шедеври видаляють, На кал вони багато бабла збирають. У всьому Ютуб винен. Заливають марення малих хлопців Роблячи дебілів їх, Щоб їм здохнути самих З-за безстыдства золотий, Їм немає вдома в країні рідній! Нехай Ютуб на час закривають З самих покарають Висіканням дупи жирної, Щоб їм не було життя мирної! Будь вони проклятих зовсім, Цензурникам ютуба всім.

2021-06-04 17:01:55

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

RETURN Зігфрід#ВGD

Сильний, рішучий вірш. Вогнище віршик

Відповісти

2021-06-04 22:33:47

Подобається

Інші вірші поета

Молитва Ісіди. Благословення голуба. На весь голос. Молитва знахаря Анубіса від болю і страждань. Валентинів день

Інші поети

Elly Elly

@loosenoose

جـمـيـلـة

@mariam_wael

Sneha Das

@curiousdreamer

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2336

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1872