Любила)

Ann Gut

Вона на собі його погляд ловила так щиро без фальші.. взяла й полюбила... Таким ніжним був його голос і дотик... Вривався у тіло мов сильний наркотик. Дарма, що казали їй інші, вона присвятила б йому Усі вірші..

2023-01-29 16:33:27

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

ᴀʟʟᴀɴ ʙʟᴀᴢᴇ

Гарно написано

Відповісти

2023-01-29 16:38:24

Ann Gut

@ᴀʟʟᴀɴ ʙʟᴀᴢᴇ 🤗

Відповісти

2023-01-29 17:14:39

Подобається

Ann Gut

🥺приємно💗

Відповісти

2023-01-29 17:14:57

Подобається

Інші вірші поета

Зв'язок Прірва посеред Раю На даху)) Гірка Любов

Інші поети

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Olya Shmagailo

@Olya_Shmagailo

Edelweiss

@Edelweiss

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

865

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1432