Каркавелуш
A. Levitan
Тулиться піна до скель, що на березі. Як тулилась так грітись до тебе, З тобою був теплим холодний березень, А без тебе і сонце не те. Тепер же я в сніжній пустелі, Де немає ні сходу, ні заходу місяць. Лежу в ліжку, під білою стелею, А за вікном хвиля скелю місить.
2023-05-25 21:03:47
0
0
Інші вірші поета
.
Інші поети
hailey_mantione
@hailey_mantione
Фія
@sofiaaa_k
par.a.dise
@par_a_dise_
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1063
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1412