Каркавелуш
Тулиться піна до скель, що на березі. Як тулилась так грітись до тебе, З тобою був теплим холодний березень, А без тебе і сонце не те. Тепер же я в сніжній пустелі, Де немає ні сходу, ні заходу місяць. Лежу в ліжку, під білою стелею, А за вікном хвиля скелю місить.
2023-05-25 21:03:47
0
0
Інші поети
EvGor
@EvGor
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
C A Quinn
@Hey_its_CC
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2058
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2210